• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка шкільного психолога

Відео, присвячене тижню толерантності в нашому нвк

ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ

/Files/images/290417_psihol/DSCN3846.JPG/Files/images/290417_psihol/DSCN3855.JPG/Files/images/290417_psihol/DSCN3838.JPG/Files/images/290417_psihol/DSCN3694.JPG/Files/images/290417_psihol/DSCN3822.JPG/Files/images/290417_psihol/DSCN3797.JPGПонеділок 24.04.17 розпочався з інформаційної лінійки, на якій було повідомлено про початок тижня психології. В повідомленні була надана інформація про історичний розвиток психології і психологічної служби, наведені цікаві факти з психології, проведен експрес тест «Хто ти». З ранку розпочав свою роботу «Калейдоскоп настрою» де діти могли продемонструвати свої емоції, свій настрій, свої відчуття. На протязі дня пройшла щорічна акція «Вчитель року», де визначили найкращих учителів за такими номінаціями: найдобріший , найартистичніший , найсправедливіший , наймодніший , самий чуйний. Розпочався творчий конкурс «Я себе бачу у майбутньому…», де діти могли намалювати себе, вибір своєї майбутньої професії.

Вівторок 25.04.17 розпочався з пошуків, всі учні починаючи з 5 -11 класу відчули себе слідопитами. Під час рухливої гри «Слідопит» учні повинні були віднайти різну інформацію про свій навчальний заклад. Діти захопились пошуками і не помічаючи проявили свої здібності працювати в команді, проявили лідерські якості і. В цей день почав працювати паркан психологічного розвантаження «Серця наповнені любов’ю» , де всі охочі могли залишити побажання, пропозиції, проговорити свої хвилюючі моменти (почуття). Для допитливих в бібліотеці працювала виставка психологічної літератури «Доторкнись до світу психології». На виставці були представлені наукова література, законодавча база, казки і твори з психологічним змістом.

Середа 26.04.17 розпочалася з творчості, всі класи отримали завдання намалювати «Автопортрет класу». Під час роботи до уваги приймалось не творчі здібності, а згуртованість колективу, наявність теплих відносин між учнями і вчителями. В кінці конкурсу була створена виставка творчих робіт, всі бажаючи могли ознайомитися з «Автопортретами». Для учнів початкової школи в цей день було проведено заняття з елементами музико терапії, арт терапії. Учні початкової школи побували в гостях у Віні Пуха та його друзів. Вибираючи персонажа з приємними для них рисами характеру, вони дізнавалися про характер, темперамент. З учнями 5-6 клас була проведена інтерактивна гра «Техніка встановлення дружніх взаємин у колективі» під час якої обгравали різні життєві ситуації та поводження , вчилися працювати в колективі як одна команда.

Четвер 27.04.17з ранку в школі з’явився «Пожирач неприємностей», який постійно був голодний. Діти для того щоб нагодувати його писали всі свої неприємності і хвилювання, згодовували їх. Для учнів 7- 8 класу було проведено заняття «Усе в твоїх руках», на якому діти вчилися працювати як одна команда, приймати правильні рішення в складних життєвих ситуаціях, вміти допомогти один одному. З учнями 5-6 класу граючи в психологічну гру « Дім наших стосунків» вчилися будувати стосунки на добрі, довірі , підтримці, допомозі і т.д.

П’ятниця 28.04.17 почалась з виставки газет «Людина і психологія», де учні могли поділитися цікавими фактами, підібраними психологічними тестами. Для учнів старших класів було проведено тренінгове заняття «Корекція агресивності у поведінці» , учні мали змоги дізнатися про методи саморегуляції, самоконтролю проявів агресії в поведінці. В цей день працювало «Дерево бажань» на якому всі охочі могли залишити своє бажання , яке обов’язково здійсниться. В п’ятницю були підбиті підсумки тижня , були нагороджені найактивніші учасники.

Поради психолога щодо підготовки до незалежного зовнішнього оцінювання

Рекомендації випускникам

Необхідно організувати підготовку до тестування за планом (тижні, дні, години). Складаючи розклад на кожен день занять, чітко визначитися з тим, що саме сьогодні буде вивчатися, які розділи і теми. Психологи рекомендують починати із самої цікавої теми – це допоможе ввійти у робочу форму.

Рекомендується наступний графік занять: після години занять робити перерву на 10 хвилин. Після 2-3 годин роботи можна перепочити півгодини, перекусити, а потім позайматися ще 3-4 години і відпочити не менше 2 годин, включаючи обід і прогулянку.

Напередодні складання ЗНО учням необхідно добре виспатися та відпочити. Заздалегідь підготувати все необхідне для наступного дня: одяг, документи (паспорт, свідоцтво про народження, сертифікат, картку запрошення), 2 чорні гелеві ручки, а також годинник (якщо є). Виходячи з дому, впевнитися, чи всі необхідні речі ви взяли з собою. На пункт тестування прийти вчасно (можливо, навіть залишити собі додатковий час на непередбачувані обставини, як-то проблеми з транспортом).

Під час тестування дотримуватися правил поведінки, які передбачені процедурою ЗНО. У ході роботи з тестами слід бути максимально зосередженими: перш ніж виконувати завдання, уважно прочитати інструкцію, адже саме неуважність призводить до того, що дехто з учасників тестування не може проявити свої справжні знання. Бажано слідкувати за часом і раціонально розподіляти його.

У разі порушення процедури тестування учень може подати апеляцію, яка пишеться одразу після тестування, не виходячи з аудиторії. Апеляція щодо несправедливого, на думку випускника, оцінювання його знань подається після отримання сертифіката.

Рекомендації батькам

Напередодні тестування не треба підвищувати тривожність дитини – це може негативно позначитися на результаті тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть впоратися зі своїми емоціями, то дитина в силу вікових особливостей може емоційно “зірватися”. Бажано підвищувати впевненість дітей у собі, частіше звалити, підбадьорювати, тому що чим більше дитина боїться невдачі, тим більше ймовірності допущення помилок.

Батькам необхідно слідкувати за самопочуттям дитини. Ніхто, крім батьків, не зможе вчасно помітити і запобігти погіршенню стану дитини, пов’язаного з перевтомою.

Під контролем повинен бути режим підготовки дитини: не допускати перевантажень, чергувати заняття з відпочинком. Для занять у дитини має бути зручне місце.

Батьки повинні забезпечити калорійне харчування дитини: під час інтенсивного розумового напруження необхідна поживна і різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага і т.д. стимулюють роботу головного мозку.

Потрібна допомога дітям у розподіленні часу та тем по днях. Не має сенсу зазубрювати весь фактичний матеріал, достатньо переглянути ключові моменти і вловити зміст і логіку матеріалу. Дуже корисно робити короткі схематичні виписки і таблиці, впорядковуючи досліджуваний матеріал за планом. Якщо дитина не вміє, їй треба показати, як це робиться на практиці. Основні формули і визначення можна виписати на листочках і повісити над письмовим столом, над ліжком, в їдальні і т.д.

Заздалегідь під час тренування за тестовими завданнями треба привчати дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподіляти. Тоді у дитини буде навичка уміння концентруватися впродовж усього тестування, що надасть їй спокою і зніме зайву тривожність.Напередодні іспиту необхідно забезпечити дитині повноцінний відпочинок.

Почніть підготовку до ЗНО сьогодні. Пройдіть пробне тестування рівня знань з потрібних предметів.

яК ЗАПОБІГТИ ДИТЯЧИМ СУЇЦИДАМ. ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ДЕПАРТАМЕНТУ КІБЕРПОЛІЦІЇ

Алгоритм дій зловмисників, які доводять дитину до самогубства, ознаки участі дитини у подібних групах у соціальних мережах, список облікових записів, які реєструвалися з території України, а також контакти підрозділів кіберполіції, куди слід звертатися у разі виявлення небезпеки, – інформація, необхідна батькам, аби вберегти дитину від суїциду.

Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких доводять дітей до самогубства.

Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один із небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак у всіх членів таких груп на особистих сторінках розміщені відео або малюнки з літаючими китами.

Нелюди, що організували цю систему, відпрацювали чіткий алгоритм дій. Для того, аби вступити до спільноти, потрібно подати заявку для вступу й написати певний текст у себе на сторінці. Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час, який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, його виключають зі спільноти.

Усього дається 50 завдань («квестів»), у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора. Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань («квестів»), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.

Коли адміністратор групи впевниться, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в онлайн-режимі. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.

Щоб не допустити потрапляння дітей до таких груп, рекомендуємо батькам:

– Приділяти більше уваги психологічному стану дитини.

– Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита.

– Перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах.

– Звертати увагу на коло спілкування дитини.

– Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями.

– Обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини.

– Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

Департамент кіберполіції виявив одну з таких груп https://vk.com/blueskitea. До неї входили 209 користувачів з України. Слід зауважити, що такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або користувачів.

Тому, при виявленні таких спільнот, просимо негайно повідомляти до кіберполіції за номером гарячої лінії: (044) 374-37-21 з 8:45 до 19:30 (в робочі дні), чи за електронною адресою: https://www.cybercrime.gov.ua (цілодобово), або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій виявлена група.

Аналізуючи діяльність зазначених груп, кіберполіція встановила постійних учасників таких спільнот, які реєструються з території України.

У зв’язку з цим кіберполіція звертається до батьків та усіх не байдужих із проханням бути пильними, за можливості – перевірити облікові записи ваших дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами.

ПАМЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ 5 КЛАСУ

1. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтесь і обговоріть це з класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5.Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

6. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

7. Головне новоутворення підліткового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

8. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям. Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.

9. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду, а також ослабляти контроль за навчальною діяльністю зразу. Підліток дуже вразливий і легко піддається як позитивному впливу, так і негативному.

10. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте позбутись її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.

Пам‘ятка батькам першокласника:

Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем , досягнень , а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми , з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.

Дитина має право на помилку . Коли людина навчається , в неї може щось не виходити, це правомірно.

Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням .

Не пропускайте труднощі , які виникають на початку навчання. Якщо , наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.

Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху.

У кожній діяльності обов’язково знайдіть , за що його можна похвалити. Пам’ятайте , що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищувати інтелектуальні досягнення людини.

Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина , ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.

Навчання — нелегка і відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.

Успіху вам!

7 правил по збору портфеля першокласника

Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання — навчити дитину правильно збирати портфель.

Правило 1: Дитина повинна самостійно збирати — розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати — розбирати його самостійно. Інакше, замість того, щоб слухати вчителя, вона велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.

Правило 2: Портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3: Нічого зайвого. Завдання батьків — стежити, щоб дитина не носила з собою зайві речі. За санітарними нормами, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів в ранці першокласника обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.

Правило 4: Гігієнічне приладдя. В портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладіть його в непрозорий пакет.

Правило 5: Окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок — декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, вона повинна всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 6: Іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що вона діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках — іграшки залишаються удома.

Правило 7: Мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити зі школи. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути викраденим. Це стосується і наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають .

  • Робота з обдарованими учнями

Модель розвивального середовища

Методичні поради вчителям у роботі з обдарованими дітьми

Нехай учитель поспішає до дітей,

радіє кожній зустрічі з ними,

тоді й діти поспішатимуть у школу

і щиро радітимуть кожній

зустрічі зі своїм учителем.

Ш.Амонашвілі

Для роботи з обдарованими дітьми учитель повинен:

- Бути доброзичливим і чуйним, емоційно стабільним.

- Бути професійно грамотним, захопленим своєю справою.

- Мати високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів.

- Мати живий та активний характер, володіти почуттям гумору.

- Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

- Бути інтелектуальним, моральним і ерудованим, знавцем у всіх областях людського життя.

- Бути провідником передових педагогічних технологій, здатним до експериментальної, наукової та творчої діяльності.

- Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

- Бути цілеспрямованим і наполегливим, уміти переконувати.

- Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.

- Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

- Мати схильність до самоаналізу.

Принципи педагогічної діяльності в роботі з обдарованими дітьми:

- принцип максимальної різноманітності наданих можливостей для розвитку особистості;

- підтримка інтересу, допитливості;

- принцип зростання ролі позаурочної діяльності;

- принцип індивідуалізації та диференціації навчання; оптимально орієнтований рівень складності і труднощі завдань для учнів;

- принцип створення умов для спільної роботи учнів при мінімальній участі вчителя;

- принцип свободи вибору учнями додаткових освітніх послуг, допомоги, наставництва;

- формування мотивів пізнавального інтересу з використанням особливо актуального змісту, цікавості, незвичайності;

- широке застосування пізнавальних ігор, навчальних дискусій, спорів, конкурсів ерудитів, вікторин і т.д.

Форми роботи з обдарованими дітьми:

- групові заняття з обдарованими учнями;

- робота за індивідуальними планами;

- заняття в профільних классах;

- факультативи;

- гуртки за інтересами;

- дослідницька діяльність в МАН і участь у науково-практичних конференціях;

- інтелектуальні марафони;

- участь в олімпіадах;

- творчі майстерні;

- конкурси.

Цілі і завдання роботи з обдарованими дітьми

Виявлення обдарованих дітей

Для реалізації цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

• знайомство педагогів з науковими даними про психологічні особливості та методичні прийоми роботи з обдарованими дітьми;

• навчання через методичну навчання, педради, самоосвіта;

• накопичення бібліотечного фонду по даному питанню;

• знайомство педагогів з прийомами цілеспрямованого педагогічного спостереження, діагностики;

• проведення різних позаурочних конкурсів, інтелектуальних ігор, олімпіад, що дозволяють учням проявити свої здібності.

Стратегія роботи з обдарованими дітьми

Успішність роботи з обдарованими дітьми багато в чому залежить від того, як організована робота з цією категорією дітей у початковій школі.

I етап - аналітичний- при виявленні обдарованих дітей враховуються їхні успіхи в якийсь діяльності: навчальної, художньої, фізичної і т.д.

Цей етап (1-4 й рік навчання) характеризується тим, що діти охоче освоюють зміст навчання під керівництвом вчителя і самостійно. На цьому етапі дуже важливо організувати урочну і позаурочну діяльність як єдиний процес, спрямований на розвиток творчих, пізнавальних здібностей учнів, запропонувати таку кількість додаткових освітніх послуг, де кожен учень міг реалізувати свої емоційні, фізичні здібності.

Творчий потенціал дитини може отримати розвиток у різних освітніх областях, але найбільш природно, згідно самій природі діяльності - у галузі художнього розвитку. у зв'язку з цим доцільно використовувати години варіативної частини в навчанні молодших школярів на організацію творчих майстерень.

Урочна і позаурочна діяльність будується таким чином, щоб учень міг проявити свої можливості в самих різних сферах діяльності. Це важливо як джерело придбання нових знань і нового досвіду, має слугувати основою для трансформації цих знань в інші сфери діяльності у класах II і III ступеня.

IIетап - діагностичний (5-9 класи)

На цьому етапі проводиться індивідуальна оцінка пізнавальних, творчих можливостей і здібностей дитини через різні види діяльності: навчальну і позакласну.

Вміст роботи з обдарованими учнями визначається в рамках кожної з навчальних дисциплін. Зміст навчального матеріалу має налаштовувати учнів на безперервне навчання, процес пізнання повинен бути для таких дітей самоцінним.

На II етапі потрібен поступовий перехід до навчання не стільки фактами , скільки ідеями і методами, що розвивають мислення, яке спонукає до самостійної роботи, орієнтує на подальше удосконалення і самоосвіту.

На цьому етапі роботи з обдарованими дітьми найбільш доцільні групові форми роботи : «мозкові штурми», рольові тренінги, науково-практичні роботи, творчі заліки, проектні завдання і т.д.

Важливим чинником, що впливає на розвиток обдарованих учнів і на виявлення прихованої обдарованості і здібності, є система позакласної виховної роботи в школі. Основою такої системи виступає «занурення в культуру», функціями системи є навчання і виховання, а організуючим початком - гра.

III етап - етап формування, поглиблення та розвитку здібностей учнів.

Старша школа є особливим освітнім простором, у рамках якого, з одного боку, завершується виконання товариством його обов'язкової функції щодо формування соціально-адаптованої особистості, а з іншого боку, реально відбувається створення умов для становлення комплексу компетенцій, які розглядаються як здатності реалізувати свої задуми в умовах багатофакторного інформаційного і комунікативного простору.

Виходячи з цього формуються нові принципи і методологія організації освітнього простору в середній школі:

• індивідуалізовані форми навчальної діяльності;

• розробка проектно-дослідницьких навичок (проектна методика)

• самовизначення старшокласників відносно профілюючого напрямки власної діяльності

( профільні класи);

• чітко визначене з етичної точки зору комунікативне поле.

Анкета для виявлення обдарованих дітей (вчителю)

Уважно прочитайте й позначте ті характеристики, які притаманні даній дитині:

· Володіє великим обсягом інформації.

· Багатий словниковий запас.

· Перенесення засвоєного на новий матеріал.

· Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

· Уміння робити висновки.

· Участь у розв’язуванні складних проблем.

· Уміння вловлювати складні ідеї

· Чутливість до протиріч.

· Використання альтернативних шляхів пошуку інформації.

· Аналіз ситуації.

· Уміння передбачити наслідки.

· Уміння міркувати.

· Використання ідей на практиці.

· Здатність до перетворень.

· Критичність мислення.

· Швидкість мислення.

· Багата уява.

· Гнучкість мислення.

· Здатність висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове.

· Висока допитливість.

Анкета виявлення здібностей обдарованих дітей (за методикою Хаана і Кафа)

І. Виявлення інтелектуальних здібностей обдарованих дітей

· Учень швидко засвоює нові знання й легко все схоплює.

· Має почуття здорового глузду і використовує знання у практичних повсякденних ситуаціях.

· Добре міркує, не плутається в думках. Добре вловлює зв’язок між подіями, між причиною і наслідком.

· Швидко запам’ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам’ятати.

· Знає багато про такі події, які однолітки не знають і не здогадуються.

· Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється.

· Любить читати ті книги, які читають діти, старші на рік чи два, та дорослі.

· Розв’язує розумові задачі, що потребують мислительних зусиль.

· Ставить дуже багато запитань.

· Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два.

· Оригінально мислить і пропонує нестандартні, неординарні відповіді, рішення.

· Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.

ІІ. Виявлення художніх здібностей обдарованих дітей

· У своїх малюнках зображує різноманітні предмети, ситуації, людей.

· Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить красиву картину.

· Оригінальний у виборі сюжету, складає незвичайні композиції (із квітів, малюнків, марок тощо).

· Завжди готовий використати будь-який новий матеріал для виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо.

· У вільний час багато малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє значення (наприклад, прикраси для дому).

· Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій.

· Цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми. Оцінює їх і намагається відтворити те, що сподобалося.

· Любить працювати із пластиліном, глиною, клеєм для того, щоб відтворювати речі у трьох вимірах.

ІІІ. Виявлення музичного таланту обдарованих дітей

· Добре відчуває ритм і мелодію, завжди вслуховується в них.

· Добре співає.

· У гру на інструменті, у пісню чи танець укладає багато енергії та почуттів.

· Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику.

· Любить співати пазом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре.

· У співі або музиці виявляє власні почуття і стан.

· Створює оригінальні мелодії.

· Добре грає на якомусь інструменті.

ІV. Виявлення здібностей до занять науковою працею

· Чітко висловлює думки.

· Читає книги, наукову літературу, випереджаючи шкільну програму.

· Виявляє більші, ніж у звичайних дітей, здібності у користуванні абстрактними поняттями та у встановленні узагальнень.

· Має хорошу моторну координацію, особливо між зоровим та слуховим сприйняттям (добре фіксує те, що бачить, і чітко записує те, що чує).

· Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали.

· Не впадає у відчай, коли його нові задуми та проекти не підтримують учителі або батьки.

· Намагається зрозуміти причини і сенс подій.

· Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням.

· Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто замислюється над цим.

V. Літературна обдарованість дитини

· Може вільно побудувати розповідь,, починаючи від зав’язки сюжету й закінчуючи розв’язанням конфлікту.

· Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим.

· Під час розповіді виділяє головне, найхарактерніше.

· Розповідаючи про щось, уміє дотримуватись одного сюжету, не втрачає головної думки.

· Любить писати оповідання та вірші.

· Своїх героїв у оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрій, характер.

· Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоційні почуття.

VІ. Виявлення артистичного таланту

· Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо.

· Цікавиться акторською грою.

· Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв.

· Розуміє та вміє передати конфлікти і ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сценку.

· Передає почуття через міміку, жести, рухи.

· Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про щось із захватом розповідає.

· Дуже легко передає почуття, емоційні переживання.

VІІ. Виявлення технічних здібностей дітей

· Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами.

· Користується механізмами, машинами.

· У світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей.

· Може читати нескладні креслення приладів і механізмів, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів.

· Визначає причини несправності приладів.

· Любить робити креслення механізмів.

· Читає журнали та статті про створення нових машин, приладів, механізмів.

VІІІ. Здібності до спорту

· Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим.

· Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

· Постійно досягає успіхів у певному виді спорту.

· Бігає швидше за інших.

· Сильно розвинена координація рухів.

· Любить ходити в походи, займатися на спортивних майданчиках.

· Вільний час проводить у рухливих іграх.

Умови успішної роботи з обдарованими учнями

- Усвідомлення важливості цієї роботи кожним членом колективу і посилення у зв'язку з цим уваги до проблеми формування позитивної мотивації до навчання.

- Створення та постійне вдосконалення методичної системи роботи з обдарованими дітьми.

- Визнання колективом педагогів і керівництвом того, що реалізація системи роботи з обдарованими дітьми є одним з пріоритетних напрямків роботи НЗ.

Включення в роботу з обдарованими учнями в першу чергу вчителів, які володіють певними якостями:

• вчитель для обдарованої дитини є особистістю продуктивно реагує на виклик, вміє сприймати критику і не страждати від стресу при роботі з людьми більш здатними і знають, ніж він сам. Взаємодія вчителів з обдарованим учнем має бути направлена на оптимальний розвиток здібностей, мати характер допомоги, підтримки, бути недирективним;

• вчитель вірить у власну компетентність і можливість вирішувати виникаючі проблеми. Він готовий нести відповідальність за прийняті рішення, і одночасно впевнений у своїй людської привабливості та спроможності;

• вчитель вважає оточуючих здатними самостійно вирішувати свої проблеми, вірить у їх дружелюбність і в те, що вони мають позитивні наміри, їм притаманне почуття власної гідності , яке слід цінувати, поважати і оберігати;

• вчитель прагне до інтелектуального самовдосконалення, охоче працює над поповненням власних знань, готовий вчитися в інших, займатися самоосвітою і саморозвитком.

Поради вчителям у роботі з батьками

Робота з батьками повинна вестись в чотирьох напрямках:

- психологічний супровід сім'ї здатного дитини;

- інформаційне середовище для батьків;

- спільна практична діяльність здатної дитини та її батьків;

- підтримка і заохочення батьків на рівні школи.

Психологічний супровід сім'їобдарованоїдитини

Мета роботи психолога з батьками талановитих дітей – навчання батьків ефективній взаємодії з їхньою дитиною.

Ця робота спрямована на:

- розширення можливостей розуміння обдарованої дитини;

- поліпшення рефлексії своїх взаємин з обдарованою дитиною;

- вироблення нових навичок взаємодії з дитиною;

- встановлення і розвиток відносин співробітництва і партнерства батьків з дитиною.

В цілому робота з батьками повинна бути спрямована на те, щоб навчити їх розуміти і приймати свою дитину, бачити її такою, яка вона є, а не тільки через призму його талантів. Необхідно підготувати батьків до того, що з обдарованої дитини зросте обдарований дорослий, і пояснити їм, що в цьому немає нічого страшного, що це - чудово.

Головна мета психологічної допомоги батькам обдарованих і здібних дітей - допомогти їм зрозуміти, що їх дитина, якою би вона не була, насамперед - ДИТИНА.

Рекомендації батькам обдарованих дітей:

1. Будьте чесними. Всі діти дуже чутливі до брехні, а до обдарованих це відноситься більшою мірою.

2. Оцінюйте рівень розвитку дитини.

3. Уникайте довгих пояснень або бесід.

4. Намагайтеся вчасно вловити зміни в дитині. Вони можуть виражатися в неординарних питаннях або в поведінці і є ознакою обдарованості.

5. Поважайте в дитині індивідуальність. Не прагніть проектувати на нього власні інтереси та захоплення.

6. Розвивайте в своїх дітей наступні якості:

- упевненість, що базується на власній свідомості самоцінності;

- розуміння переваг і недоліків в самому собі і в оточуючих;

- інтелектуальну допитливість і готовність до дослідницького ризику;

- повагу до доброти, чесності, дружелюбності, співчуття, терпіння, душевної мужності;

- звичку спиратися на власні сили і готовність нести відповідальність за свої вчинки;

- вміння допомагати, знаходити спільну мову і радість у спілкуванні з людьми різного віку.

Бібліографія:

1. Забродін Ю.М., Бурменская Р.В. Обдаровані діти. М.: Прогрес 1991.-376 с.

2. Карабанова, О.А. Психологія сімейних відносин і основи сімейного консультування: Навчальний посібник. - М.: Алгоритм, 2004. – 320 с.

3. Марковська І. М. Тренінг взаємодії батьків з дітьми. - СПб., 2002.

4. Ричкова В. В. Проблеми виховання обдарованих дітей у сім'ї // Молодий учений. - 2011. - №10. Т.2. - 181-184с.

Компютерна залежність

«Цей світ чудовий, але не забути б мені повернутися»
Брати Стругацькі

Мова сьогодні піде про віртуальний світ комп’ютерних іграшок та відео забавок, які можуть заманити гравця до цілком реальної пастки.

Коли під загрозою опиняється все: навчання, відносини з батьками, друзями.

Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом.

Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.

Психологи виділяють такі стадії залежності:

Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.

Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.

Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за допомогою комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі.

Давай проаналізуємо. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.

Щоб вияснити, чи захоплення грою це лише хобі чи уже патологія, треба проаналізувати поведінку гравця.

Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор:

Психологічні симптоми:
• Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;
• Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;
• Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри;
• Ігнорування друзів та сім’ї;
• Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером;
• Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;

Фізичні симптоми:
• Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців;
• Сухі очі;
• Головні болі (схожі на мігрень);
• Болі у спині;
• Нерегулярне харчування — відсутність апетиту;
• Недотримання гігієни;
• Розлади сну.

Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень.

Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них – це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.

Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай :
• Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті.
• Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники.
• Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого – повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».

За грою можна розважитися, та не більше. Робити з неї свій спосіб життя, повір, не варто!

Документальні свідчення про наслідки комп’ютерної залежності:

Квітень 1999 р.
Найгучніша трагедія, зв’язана з комп’ютерними іграми. Двоє підлітків розстріляли дванадцять однокласників, вчителя і поранили ще кілька людей, розкидаючи саморобні гранати. Після цього покінчили життя самогубством. У знятому перед тим фільмі один з них говорить, що відбуватиметься щось на зразок думу. Саме ця фраза і подібність інциденту із сюжетом комп’ютерної гри послужили приводом для позову батьків загиблих дітей до виробників комп’ютерних ігор.

Серпень 2001 р.
Двадцятидворічний житель Таїланду вмер під час гри в Counter-Strіke. Відпрацювавши зміну на заводі, він пішов до інтернет-клубу, а щоб зайве не відриватися від комп’ютера, закупив по дорозі провізію. Друзі знайшли його в критичному стані тільки наступного дня. Молоду людину доставили в лікарню, однак було вже пізно і він помер не приходячи до тями. Причиною смерті стала серцева недостатність — геймер просто перехвилювався під час гри.

Вересень 2001 р.
У Тюмені затримано сімнадцятилітнього юнака, що забив своїх батьків залізними прутами, бо вони не пускали його в комп’ютерний клуб. Убивство скоїв підліток зі своїм приятелем. За їхнім задумом цей злочин мав покласти початок серії убивств у місті: горе-гравці збиралися грабувати й убивати батьків інших фанатів комп’ютерних ігор.

Вересень 2001 р.
Двадцятидворічний безробітний китаєць украв у матері 2900 юанів (майже 300 доларів), що збирався витратити на комп’ютерний клуб. Коли мати влаштувала своєму чаду скандал, той її просто отруїв. Батько нещасного знайшов труп дружини через півтора місяці після вбивства в шухляді для білизни. Убивцю страчено.

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ та ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ – СИТУАЦІЯ ТРИВОЖНА, АЛЕ БЕЗПЕЧНА

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Контролюйте, скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей.

2. В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах./Files/photogallery/51f319a3e644768c75510b97100ac6bd.gif

3. Споживання на добу до 8 склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується робота нирок, вони краще протидіють урологічним інфекціям. При цьому і корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатності, і підсилює стрес, викликає сильну сечогінну дію, що призводить до зневоднення організму і підвищеної роздратованості.

4. Звертайте увагу на посуд, з якого їдять ваші діти. Краще, аби він був золотавий. Цей колір заспокоює нервову систему, концентрує увагу, покращує настрій і пам'ять.

5. Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте розв'язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів і дочок.

ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ

1. Вчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок наказує виробляти гормони стресу на будь-який подразник, що загрожує нашому спокою.

2. Використайте найпростішу йогівську вправу. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть їх у боки, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на одну біля пупка (ліва рука знизу). Ваш мозок насичується киснем і заспокоюється.

3. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему.

4. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам вдається впоратися із хвилюванням.

5. Живіть активно. По-перше, активні рухи не дають накопичуватися адреналіну, по­-друге, відволікають від негативних думок: «Я не здам», «Я не знаю» тощо.

6. Стежте за пульсом - його оптимальна частота розраховується за формулою: 180 мінус ваш вік.

7. Не одягайте на екзамен червоний одяг. Цей колір підвищує кров'яний тиск, він небезпечний для гіпертоніків. Коли людина сидить у кімнаті, де багато червоних пред­метів, то вона починає безпричинно дратуватися. А коли людина одягає червоні речі, то навпаки, в неї додається бадьорості й активності. Тобто якщо ви одягнете на екзамен червону річ, то почуватиметеся впевненіше, але в екзаменатора ваш вигляд викликатиме роздратування.

ПІДГОТОВКА ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ та ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зруч­но розташуйте необхідні підруч­ники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер'єр кімнати жов­тий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картин­ки в цих тонах.

Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «трохи позаймаюся», а які саме розділи і теми.

Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того ма­теріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — пе­рерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам'ятати напам'ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записува­ти. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам'ятовувати матеріал. Психологи встановили, що наша оперативна пам'ять при одночасному сприйнятті здатна утри­мати і потім відтворити в середньому лише сім об'єктів. Тому матеріал краще розби­ти на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й уза­гальнювати, виражати головну думку од­нією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам'ятовувати складний текст, не ро­зібравшись у його внутрішніх зв'язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголов­ніше.

Використовуйте асоціації. Метод ло­кальної прив'язки полягає у побудові для ряду, що запам'ятовується, об'єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення об'єктів. Таким опор­ним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучува­ного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв'язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали ма­теріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

/Files/photogallery/73e77a34y9f06.pngЯк повторювати? Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам'ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом, будь-яка аналітична робота з текстом дозволяє краще його запам'ятати. Це може бути пе­рекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст мож­на сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дуж­ки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам'ятовування значно покращуються че­рез образність запису.

Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, зв'язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх.

У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

Виконуйте якомога більше різних опуб­лікованих тестів з якогось предмета. Ці тре­нування ознайомлять вас із конструкціями тестових завдань.

Тренуйтеся із секундоміром у руках, за­сікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.

Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ПСИХОЛОГІЧНО

Для того, щоб у кризовій ситуації не втра­чати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто че­кати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно.

Якщо дуже важко зібратися з силами і з думками, спробуйте запам'ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.

Щодня виконуйте вправи на зняття на­пруження, втоми, на розслаблення.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВТОМИЛИСЯ ОЧІ?

Виконайте дві будь-які вправи:

• погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (15 с);

• напишіть очима своє ім'я, по батькові, прізвище;

• фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);

• намалюйте очима квадрат, трикут­ник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.

РЕЖИМ ДНЯ

Поділіть день на три частини:

• готуйтеся до іспитів 8 годин на день;

• займайтеся спортом, гуляйте, сходіть на дискотеку, потанцюйте — 8 годин;

• спіть не менше 8 годин, якщо хочете чи треба, влаштуйте собі тиху годину після обіду.

ЯК КРАЩЕ ХАРЧУВАТИСЯ

/Files/photogallery/psd-food-illustrations-3112-basket-of-fruit_1920x1200_74411.jpgХарчування має бути 3—4-разовим, ка­лорійним і багатим на вітаміни. Споживайте волоські горіхи, молочні продукти, рибу, м'ясо, овочі, фрукти, шоколад. Ще одна по­рада: перед іспитами не слід наїдатися.

ЯК ЛЕГШЕ ЗАПАМ'ЯТОВУВАТИ

1. Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам'ятати. Великий уривок вивчати корисніше, ніж короткий вислів.

2. Запам'ятати легше те, що розумієш.

3. Розподілене заучування краще від кон­центрованого. Учіться з перервами, а не все підряд, краще помалу, ніж одразу.

4. Більше часу витрачайте на повторення по пам'яті. Це ефективніше за просте бага­торазове читання.

5. Якщо працюєте із двома матеріала­ми — великим і меншим — розумно почи­нати з більшого.

ЯК ПІДТРИМАТИ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

1. Чергуйте розумову і фізичну працю.

2. У гімнастичних вправах перевагу слід віддавати перекиду, свічці, стійці на голові, оскільки посилюється притік крові до клітин мозку.

3. Бережіть очі, робіть перерву кожні 20-30 хвилин (відвести очі від книги, поглянути вдалину).

4. Мінімум телепередач та роботи за комп’ютером!

ЯК УНИКНУТИ ХВИЛЮВАНЬ

1. Запишіть на аркуші паперу, що вас не­покоїть. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв'яжете ви.

2. Запитаєте себе: «Чи допомагає хвилю­вання впоратися із ситуацією?». Коли ви зро­зумієте, що ні, придумайте щось, що дійсно могло б зарадити.

3. Якщо ви можете порадитися з батька­ми, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряє­те, і поговоріть з ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впо­ратися з вашими хвилюваннями.

4. Пам'ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод вирішення проблем.

5. Якщо ваші переживання стали нав'язливими, зверніться до шкільного психолога.

НАПЕРЕДОДНІ ІСПИТУ

Багато хто вважає: для того, щоб пов­ністю підготуватися до іспиту, не виста­чає лише однієї, останньої перед ним ночі. Це неправильно. Ви вже втомилися, і не треба себе перенапружувати. Навпаки, з вечора перестаньте готуватися, прийміть душ, прогуляйтеся. Виспіться якнайкраще, аби встати відпочилим, із відчуттям свого здоров'я, сили, з «бойовим» настроєм. Адже іспит — це своєрідна боротьба, в якій варто проявити себе, показати свої сили та здіб­ності.

У пункт складання іспиту приходьте без запізнень, краще — за півгодини до початку тестування. Опануйте свої емоції, зберіться з думками. Сміливо заходьте до аудиторії. Не сумнівайтеся, усе вийде. Сядьте зручно, випряміть спину. Подумайте про те, що ви вищі за всіх, розумніші й у вас усе вийде. Зосередьтеся на словах: «Я спокійний, я абсолютно спокійний». Повторіть їх без по­спіху, кілька разів. Думок відганяти не треба, оскільки це викличе додаткове напруження. На завершення стисніть руки в кулаки. Ви­конайте дихальні вправи:

• сядьте зручно;

• глибокий вдих через ніс (4—6 секунд);

• затримка дихання (2—3 секунди), потім видих.

Наведемо декілька універсальних рецептів для успішнішої тактики виконання тесту­вання./Files/photogallery/39.gif

Зосередьтеся! Після виконання поперед­ньої частини тестування (заповнення блан­ків), коли ви з'ясували всі незрозумілі для себе моменти, спробуйте зосередитися і за­бути про людей довкола. Для вас мають існувати лише текст завдань і годинник, що регламентує час тесту. Кваптеся без пос­піху! Жорсткі рамки часу не мають вплива­ти на якість ваших відповідей. Перед тим, як вписати відповідь, перечитайте запитання двічі і переконайтеся, що ви правильно зро­зуміли його суть.

Почніть із легких завдань! Почніть від­повідати на ті запитання, в яких ви не сум­ніваєтеся, не зупиняйтеся на тих, які можуть викликати довгі роздуми. Тоді ви заспокої­теся, думки стануть яснішими і чіткішими, увійдете до робочого ритму. Ви ніби звіль­нитеся від нервозності, і вся ваша енер­гія потім спрямується на складніші запи­тання.

Пропускайте! Треба навчитися пропус­кати складні або незрозумілі завдання. Пам'ятайте: у тексті завжди знайдуться такі запитання, з якими ви неодмінно впораєте­ся. Просто безглуздо недобрати балів лише тому, що ви не дійшли до «своїх» завдань, а застрягли на тих, які викликають усклад­нення.

Читайте завдання до кінця! Не прагніть зрозуміти умови завдання «за першими сло­вами» і добудувати кінцівку у власній уяві. Це певний спосіб припуститися прикрих помилок в найлегших запитаннях.

Думайте лише про поточне завдання! Коли ви бачите нове завдання, забудьте, все, що було в попередньому. Зазвичай за­вдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному, як правило, не допомагають, а лише зава­жають концентруватися і правильно вирі­шити нове завдання. Ця порада дає й інший безцінний психологічний ефект — забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося заважким). Думайте лише про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.

Виключайте! Багато завдань можна швид­ше вирішити, якщо не шукати одразу пра­вильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах, а не на всіх п'яти-семи (що набагато важче).

Заплануйте два кола! Розрахуйте час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких завданнях («перше коло»). Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких завданнях, а потім спокійно повернетеся і подумаєте над складнішими, які спочатку довелося пропустити («друге коло»).

Перевірте! Залиште час для перевірки своєї роботи, принаймні, аби встигнути пе­реглянути і помітити явні помилки.

Вгадуйте! Якщо ви не впевнені у виб­орі відповіді, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь, то інтуїції слід довіряти! При цьому вибирайте такий варіант, який, на ваш погляд, більш імовірний.

Не засмучуйтеся! Прагніть виконати всі завдання, але пам'ятайте, що на практиці це нереально. Враховуйте, що тестові завдання розраховані на максимальний рівень складності, і кількість вирішених вами завдань може виявитися цілком достатньою для гарної оцінки.

ЯК ВИХОВАТИ ЩАСЛИВУ ДИТИНУ? З ЧОГО ПОЧАТИ?

http://www.uaua.info/pictures/news/cropr_250x250/0024746_1358245020.jpgВиховання дітей - це процес дуже непростий і відповідальний . Основну роль у вихованні дітей покликані відігравати їх батьки. Саме від того, що дадуть батьки в дитинстві, і залежить майбутнє дитини, її майбутньої сім'ї.

Виважений підхід до виховання допоможе виростити щасливу особистість у всіх сферах, а також уникнути багатьох проблем і труднощів. Сподіваємося, наші поради допоможуть вам зробити свою дитину щасливою.

Діти - це відображення нашого внутрішнього світу. Вони чітко копіюють модель поведінки дорослих, часто повторюючи їх помилки. Тому порада № 1 - почніть з себе! Слідкуйте за своїм здоров'ям, настроєм, способом життя, харчуванням і, звичайно ж, відпочинком. Спокійна, радісна мама, сповнена позитивом і впевненістю - це кращий приклад для наслідування.

2. Стежте за своїм емоційним станам. Ви адекватно, розважливо і мудро можете оцінити ситуацію, якщо врівноважені та спокійні. Якщо ви відчуваєте злість або образу, не поспішайте з висновками і, тим більше, з діями. Дайте собі трохи часу «охолонути» і переосмислити те, що трапилося, і тільки потім дійте. Ваші реакції, залежно від емоційного стану, будуть істотно відрізнятися. Пам'ятайте, ви - приклад для наслідування.

3. Сприймайте «погану» поведінку дитини як інформацію для роздумів. Пам'ятайте про те, що дитина своєю поведінкою намагається вам щось сказати (можливо, їй не вистачає уваги, можливо, бореться за право першості, а можливо, своєю поведінкою вона мститься за щось або просто доводить таким чином свою правоту).

4. Не навішуйте на дітей «ярлики». Висловлювання з боку батьків на кшталт: ти боягуз, замазура, товстун, ти завжди погано себе ведеш тощо заганяють дітей у певні рамки. Вони спотворюють дитяче уявлення про себе і свої здібності. Діти стають такими, якими вони себе уявляють на підставі почутого від дорослих .

5. Кращий спосіб навчити дитину поважати ваші бажання і дії - навчитися поважати її бажання і дії. Саме взаємна повага - це запорука люблячої і дружної атмосфери в сім'ї. Обговорюйте з дитиною, чого вона хоче, чому вчиняє саме так, як можна поступити інакше.

6. Заохочуйте та/або критикуйте сам вчинок, а не того, хто його вчинив. Наприклад: «Ти дуже допоміг мені з прибиранням. Удвох у нас вийшло набагато швидше», «Я дуже засмучена тим, що ти не прибрав іграшки», натомість «Ти хороша дівчинка» або «Ти невідповідальний».

7. Малюк повинен відчувати, що ви його приймаєте і любите саме таким, який він є, не намагаючись поміняти, переробити або зламати. Йдеться про безумовне прийняття і схвалення. Я тебе люблю не за те, що ти робиш/ чи не робиш, я тебе люблю просто за те, що ти є у мене.

8. Намагайтеся спілкуватися з дитиною спокійним голосом. Діти краще йдуть на контакт і чують всі ваші прохання, якщо з ними спілкуються «на рівних», а не як командир і підлеглий.

9. Для того щоб дитина «чула» ваші прохання, звертайтеся до неї на рівні очей, підтримуйте контакт «очі в очі».

10. Дуже часто поведінка дітей залежить від первинної реакції батьків на той чи інший вчинок. Якщо така проста маніпуляція як істерика має заохочення, швидке виконання бажань дитини і вседозволеність, то будьте певними, вона скористається нею і в майбутньому, щоб отримати бажане.

11. Давайте своїм дітям зрозуміти, що вони вам потрібні і важливі. Давайте можливість відчувати, що вони можуть принести користь, і їх праця дуже потрібна і важлива для вас. Тим самим ви допоможете їм реалізувати себе і знайти почуття власної значущості. Частіше нагадуйте дитині, що вона відіграє важливу роль у вашому житті.

12. Сформуйте у дитини позитивне самоусвідомлення і хорошу самооцінку. Будьте уважні у висловлюваннях і зверненнях на адресу дитини. Натомість «У тебе це недостатньо добре виходить», «Тобі нічого не можна довірити» частіше говоріть: «Я вірю, що в тебе вийде!», «Ти чудово впорався!», «У тебе вийшло дуже здорово!», «На тебе можна покластися».

13. Поступово, але неухильно знімайте з себе турботу і відповідальність за особисті справи дитини. Нехай вас це не лякає. Передача відповідальності спочатку за свої справи і вчинки, а потім і за майбутнє - це і буде найбільша турбота. Ця турбота називається - мудра і корисна. Вона загартовує дитину, робить її сильною і впевненою, а ваші відносини більш спокійними, довірчими і дружними .

14. Подбайте про те, щоб дитина росла в атмосфері миру і спокою. Будьте для своїх дітей зразком подружньої любові і вірності. В майбутньому діти будуватимуть така власне життя, яке вони винесли з досвіду їхніх батьків.

«Протидія торгівлі людьми»

У сучасному світі торгівля людьми є одним з найбільш масових порушень прав і свобод людини. Глобалізація в світовому масштабі, зростаюча взаємозалежність та взаємопов’язаність держав, нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих регіонів світу спричинили небачене до цього часу поширення наприкінці XX ст. такого ганебного і антигуманного явища як торгівля людьми.

Для України торгівля людьми в її сучасному розумінні постала наприкінці ХХ ст., зокрема після розпаду СРСР. Сукупність соціально-економічних умов, специфіка географічного положення та справжній “хаос” на українських кордонах призвели до того, що Україна перетворилася в країну-транзит “живого товару”. Особливо загрозливих форм набула торгівля жінками та дітьми.

За інформацією Міжнародної організації з міграції, за останні роки близько 400 тисяч українців виїхали за кордон з метою працевлаштування, з яких понад 100 тисяч жінок потрапили в секс-індустрію країн-реципієнтів.

Торгівля людьми, зокрема жінками та дітьми, –– це добре організований транснаціональний злочинний бізнес, тісно пов’язаний з такими явищами як проституція, наркоманія та порноіндустрія. Сучасні українські діти являють собою приманку для іноземних педофілів, продюсерів порнофільмів, сутенерів, особливо враховуючи те, що за різними оцінками від 100 до 200 тисяч з них - це так звані “діти вулиць”.

З 14 вересня по 21 вересня у закладі проходив «Тиждень протидії торгівлі людьми». У межах тижня для учнів 9-11 класів практичним психологом були проведені бесіди, перегляд та обговорення фільму «Лілея назавжди», під час якого діти висловлювали свої думки з даної теми. Учні з цікавістю знайомилися з представленими на виставці нормативно-правовими документами, літературою та буклетами:« Як захистити себе від шахрайства», «Торгівля людьми в Україні», « Ні рабству!» тощо. Для дітей середньої ланки були проведені просвітницькі заходи: виховні бесіди, тренінги. Учні молодшої школи малювали плакати . Під час тижня проведені різноманітні заходи, на яких учні мали змогу висловити свої думки з цього приводу, обговорити проблемні ситуації, переглянути відеоматеріали, отримати інформаційні буклети.

Пам’ятайте! Потрапити у пастку торгівців людьми можна не лише за кордоном, а й у межах своєї країни! Володіння інформацією і її усвідомлення допоможе уникнути цієї небезпеки. Будьте пильними!

Кiлькiсть переглядiв: 416

Коментарi